Спадкування земельної ділянки за заповітом
Як показує практика, турбуватися заздалегідь про своє майно, готувати його для передання нащадкам в нашому суспільстві вважається поганою прикметою. З цієї причини питання, пов’язані зі спадкуванням є одними із найбільш актуальними в юридичній практиці, особливо якщо йдеться про спадкування земельної ділянки.
Саме тому ми розпочинаємо серію публікацій, яка буде присвячена питанням оформлення спадщини на земельні ділянки.
Спадкування взагалі - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Нашим законодавством передбачено два види спадкування: за законом та за заповітом. Але в будь-якому випадку, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Розглянемо докладніше порядок спадкування, коли в наявності є заповіт і всі правовстановлюючі документи.
Заповіт – це особисте розпорядження людини на випадок своєї смерті, його не можна скласти через представника або за довіреністю. Заповіт має бути лише в письмовій формі, його зміст не може суперечити законодавству, також обов’язково необхідно вказати місце та час його складення. Заповіт вважається дійсним після того, як заповідач його власноруч підпише, а нотаріус (чи інша уповноважена посадова особа) його посвідчить та зареєструє у Спадковому реєстрі.
Про складення заповіту людина може розповісти своїм спадкоємцям чи іншим людям, а може і не знайомити їх із своєю останньою волею, і це ніяк не впливає на дійсність самого заповіту.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Однак, законом передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки мають право на обов’язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту. Тобто, якщо заповідач не згадав їх в заповіті, вони спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
Для того, аби оформити своє право на успадковану земельну ділянку, особам, які зазначені в заповіті, потрібно протягом 6 місяців від дня смерті спадкодавця звернутися з письмовою заявою до приватного або державного нотаріуса. Подавати таку письмову заяву необхідно за місцем відкриття спадщини, тобто за останнім місцем проживання спадкодавця. Якщо ж остання адреса спадкодавця невідома, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження земельної ділянки.
Разом із заявою нотаріусу потрібно подати, зокрема, такі документи:
-
паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
-
свідоцтво про смерть спадкодавця;
-
заповіт;
-
оригінал документів, які підтверджують факт володіння землею;
-
довідку про останнє постійне місце проживання померлого.
Після спливу 6 місячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно знову звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Він зобов’язаний зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та видати спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З цього моменту спадкоємець є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.
Для отримання більш детальної інформації та юридичної допомоги звертайтеся до:
Роздільнянського місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Роздільна, вул. Незалежності, 2; тел.: (04853) 50 366; (04853) 50 443
Великомихайлівського бюро правової допомоги за адресою: смт. Велика Михайлівка, вул. Пушкіна, 2; тел.: (04859) 40 300;
Захарівського бюро правової допомоги за адресою: смт. Захарівка, вул. 1-го Травня, 49; тел.: (04860) 94 430;
Іванівського бюро правової допомоги за адресою: смт. Іванівка, вул. Центральна, 93; тел.: (04854) 2 00 55
Також знайти відповідь на юридичне запитання можна у правничій вікіпедії WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua/ або зателефонувавши на єдиний номер системи безоплатної правової допомоги 0800 213 103
Директор Роздільнянського місцевого центру
з надання безоплатної вторинної правової допомоги
Тетяна Кулішов
