Захист житлових та майнових прав дітей
Захист житлових прав дітей – одне із важливих питань у діяльності служби у справах дітей. Роль служби у справах дітей з даного питання визначена Сімейним, Житловим, Цивільним кодексами України, Законами України «Про охорону дитинства», «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», постановою Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Відповідно до цих законодавчих актів на службу у справах дітей покладені функції здійснення контролю за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.
Служба у справах дітей свою діяльність з даного питання здійснює у двох напрямках:
1. Захист житлових прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування;
2. Захист житлових прав дітей, які мають батьків, але потребують захисту держави.
В чому ж полягає захист житлових прав дітей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?
Працівниками служби у справах дітей проводиться цілеспрямована робота з даного питання: вживаються заходи щодо встановлення опіки над житлом, закріплення житлової площі за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, проводяться моніторинги результатів обстеження житлово-побутових умов дітей, здійснюється контроль за збереженням житла, майна, за місцем його знаходження, за діяльністю опікунів, піклувальників, які несуть відповідальність за належне виконання обов’язків. В результаті обстежень складаються акти.
З метою запобігання порушень житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сформовано реєстр обліку житла (майна), яке на праві власності, користування належить дитині-сироті або дитині, позбавленій батьківського піклування.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа», діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа, за клопотанням служби у справах дітей про необхідність взяття на квартирний облік, беруться органами місцевого самоврядування за місцем їх походження на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до вимог чинного законодавства батьки, або особи, які їх заміняють, зобов’язані забезпечити дитині належні умови проживання, створити умови для її гармонійного фізичного, духовного, морального, психологічного розвитку.
Особливу важливість для добробуту дітей становить елемент забезпеченості їх сімей належними умовами проживання, яке можна оцінити за результатами обстежень.
Разом з тим, важливою і відповідальною є ділянка роботи, пов’язана із наданням згоди батькам, опікунам, піклувальникам на вчинення правочинів від імені дітей на продаж, міну, дарування житла, розподіл спадщини, де діти є співвласниками, власниками, користувачами або набувачами. Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу України, договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири, вчиняються з дозволу органу опіки та піклування. Слід зазначити, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна згода органів опіки та піклування. Згідно із ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти, члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням на рівні з власником або наймачем, якщо вони постійно проживають спільно з власником житла та ведуть з ним спільне господарство (ч. 2 ст. 64 і ч. 1 ст. 156 ЖКУ). Згідно зі ст. 405 Цивільного кодексу України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до Закону.
Слід зазначити, що реєстрація за місцем проживання не тягне за собою виникнення у зареєстрованої особи майнових прав на житло, у якому вона зареєстрована, а лише посвідчує факт проживання особи в певному місті. Наданню дозволів на вчинення правочинів від імені дітей, передує система відслідкування необхідності здійснення продажу, обміну, дарування житла: проводиться співбесіда з членами сім’ї, дітьми, батьками, з’ясовується мета відчуження житла, вивчається та перевіряється достовірність поданих документів, підстави для надання дозволу. Заяви про надання дозволів на продаж, міну, дарування житла, де діти є учасниками нотаріальних дій, розглядаються на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини. Щорічно механізм дій надання дозволів на продаж та купівлю житла удосконалюється, заходи спрямовуються на посилення захисту прав дітей.
Дозвіл на вчинення правочинів щодо житла дитини надається у разі гарантування збереження її права на житло. Зобов’язання батькам зазначається у розпорядженні голови райдержадміністрації, де вказуються строк, умови придбання житла, норма забезпечення житловою площею з урахуванням інтересів дитини. За виконанням батьками зобов’язань здійснюється контроль, а у випадку його невиконання вживаються заходи щодо запобігання порушень.
Для здійснення прийому громадян розроблені взірці заяв, роз’яснення та перелік документів, які необхідні для розгляду питань, пов’язаних із наданням дозволів на вчинення правочинів від імені дітей, встановлення опіки над майном дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, закріплення житлової площі за ними. Батькам, опікунам, піклувальникам, дітям надаються кваліфіковані консультації, поради з даного питання.
При здійсненні операції із житлом, з метою гарантування дотримання житлових прав дітей, батькам, опікунам, піклувальникам, необхідно звертатися до служби у справах дітей, де можна отримати кваліфіковану консультацію та захистити права своїх дітей.
