Діти мають право на всі види правничих послуг від системи безоплатної правничої допомоги.
Діти мають право на всі види правничих послуг від системи безоплатної правничої допомоги.
Отримати консультацію юриста діти будь-якого віку можуть самостійно.
Вторинна правнича допомога усім дітям до 14 років надається через законних представників — батьків, усиновлювачів, опікунів тощо.
З 14 років діти мають право самостійно звернутися по вторинну правничу допомогу з деяких питань, зокрема:
захисту прав та інтересів у зв'язку з неналежним батьківським вихованням;
позбавлення батьківських прав;
визнання батьківства;
скасування усиновлення чи визнання усиновлення недійсним;
неповнолітні батьки — щодо захисту прав та інтересів своєї дитини.
А з 16 років також щодо:
надання права на шлюб;
розірвання шлюбу;
визнання шлюбу недійсним;
надання повної цивільної дієздатності.
Щоб отримати послуги адвоката для дитини, яка є потерпілою або свідком у кримінальному провадженні, до найближчого бюро правової допомоги має звернутися її законний представник.
Для залучення адвоката дитині, яка є підозрюваною чи обвинуваченою у кримінальному правопорушенні, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд виносять постанову/ухвалу, яку направляють до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Які адвокати залучаються системою БПД для представництва та захисту інтересів дітей і чому їхні послуги безоплатні 
Інститут адвокатури в Україні закріплений Конституцією. Зокрема, гарантується незалежність адвокатури. Адвокати можуть працювати як самостійно, так і в адвокатських обʼєднаннях. Займаючись приватною юридичною практикою, вони на власний розсуд обирають справи і клієнтів, з якими бажають працювати.
Водночас на державному рівні вирішено надавати окремим категоріям осіб, зокрема дітям, адвокатську допомогу за кошти з Державного бюджету України.
Це означає, що для клієнта послуга є безоплатною, а адвокат отримує гроші за свою роботу від держави — на підставі контракту або договору із системою БПД.
Отже, не існує «платних» та «безплатних» адвокатів — різниця лише у способі оплати їхніх послуг.
