ГОЛОДОМОР...... Сьогодні, в 16:00 вшануйте хвилиною мовчання та встановіть запалену свічку на підвіконня в пам'ять загиблих під час геноциду українського народу.
Голодомор...
Коли зазеленіла трава, почали викопувати коріння, їсти листя та бруньки... Вживали в їжу кульбабу, реп’яхи, проліски, іван-чай, амарант, кропиву, липу, акацію, щавель, льон, молочай, калачики...
Качани кукурудзи, лушпиння із зерна перетирали з бур’янами, січеною соломою і варили супи, пекли млинці.
Перетерті жолуді слугували замінниками борошна. Також їли кору дерев, коріння очерету, варили з цукрового буряка навар, пили воду, заварену з гілками вишні та яблуні. З перемерзлих та гнилих картоплин варили клецьки.
Селяни розкопували нірки гризунів, щоб знайти хоч жменьку зерна. Мололи його і варили затируху (вариво з невеликої кількості борошна, розтертого з колосків).
В їжу йшли коти, собаки, мертва домашня худоба, ворони, лелеки, чаплі, менші птахи, миші, щури, жаби, їжаки, вужі, жуки, мурашки, хробаки, павуки, слимаки - тобто те, що ніколи до цього не вживалися людьми. Також відомі численні випадки канібалізму.
Найгірше доводилось немовлятам, адже в матерів не було грудного молока. Мати тоді давала дитині ссати напій з маківки, і малюк засинав на днів три, а іноді і не просинався, помираючи уві сні...
Багатьом допомагали вижити корови, яких ховали по ярах та лісах, а жінки тихцем бігали їх доїти.
Глід, шипшина, гриби, ягоди, риба рахувалися ласощами. Якщо з ними впіймали, садили в тюрьму. Взагалі, якщо люди не мали ознак сильного голодуючого, їх обійстя особливо ретельно обшукували.
Сільські активісти забирали і розбивали жорна, ступи, горщики, аргументуючи це так: "Не виконали заготівлю, а самі щось мелете". Про штучність голодомору також засвідчують факти насильного заливання водою жару у печах селян. Адже будь–що з продуктів треба було приготувати на вогні, а сірники можна було придбати лише обміняти або купити в місті, що далеко не всі могли.
© З матеріалів історикині Олесі Стасюк
Сьогодні, в 16:00 вшануйте хвилиною мовчання та встановіть запалену свічку на підвіконня в пам'ять загиблих під час геноциду українського народу.
Я несу в своїх долонях свічку,
Свічку пам’яті про втрачених людей,
Про жадані колоски пшениці,
Які з страхом притискали до грудей.
Хай горить вона і не згасає,
Свічка болю, як гірка сльоза,
Знов минуле в вічність промовляє,
Голос правди лине в небеса..
